вівторок, 16 вересня 2014 р.

Канікули в Італії

Катрунька підросла і дуже любить позувати, настільки любить що стало важко зловити момент коли вона не дивиться в об’єктив з якоюсь награною позою чи міною.

Інтро

Чесно кажучи не думав нічого писати про ту поїздку, нічого видатного, прилетіли, поматрасили, ровери в прокат нам не дали, до школи вінсерфінгу не доїхали, Рим не обійшли.. Коротше нічогісінько цікавого, сімейна поїздка до моря. Але сьогодні, насправді вже 1,5 тижні тому - я довго це писав, шахраї з прокатної кантори Locauto вкрали в мене з картки 400 Євро і якось захотілося попередити друзів, знайомих і просто співвітчизників про певні особливості подорожей Італією. Сухі букви трохи робавлю фотографіями. Отже по порядку.


Хлопці жили в якомусь з своїх химерних видуманих світів, зрозуміти що в ньому відбувається було важко.

Данько деколи починав наслідувати дорослих і клацати наліво і направо і взагалі всюди. В нього фотографій набагато більше ніж в мене.

Де і як

Були в декількох регіонах Італії - Емілія-Романа, Тоскана і П’емонт. Себто північний захід. Регіони схожі і відмінності важко вловити якщо не знати на що звертати увагу, в основному стосуються їжі і історії, речей які в Італії є дійсно особливими. А чи варто їхати до Італії суто на морський відпочинок? - я сумніваюся, довелося побачити багато цікавіших і дешевших місцин.
П’ємонт зі своїми озерами і горами надто фотогенічний, дуже важко розслаблено споглядати а не клацати.
Знайти адекватне житло за прийнятні гроші, читай порівнювані з тими ж Іспанією, Хорватією і т.д.,  досить непросто. За два тижні пошуків таки підібрали житло в цікавих локаціях, в Тоскані то була ферма з виноградниками, в інших місцинах всякі арартаменти.
Взагалі особливість італійської економічної кризи в досить високому рівні життя, високими цінами і схильністю до дорогих чи навіть розкішних речей. Іншими словами нам би таку кризу.
Спочатку розглядали варіант їздити громадським транспортом але потім побачивши наш коротенький план з не-знати-скільки-їх-там-було пенктів зрозуміли що без машини ніяк. Багато пунктів так і зилишился в планах - діти трохи хворіли, дорослі трохи лінувалися або просто щось не складалося. Але однаково було цікавіше ніж на роботі.
Юні натуралісти вивчають місцеву фауну.

Отже стосовно доріг і машинних особливостей.

Дороги в Італії, як і все решта, є дорогі, автобан коштує близько 10 центів за кілометер. Хочете намотати 500 км по Італії? - готуйте 50 евро на оплату автобанів. Про то що прокат машин і бензин також дорогі - навіть говорити не буду, це ж зрозуміло, це ж Італія. Тут не буває дешево. :)
Угу, це знак який забороняє даунхіл, спуск з Mottarone; планували спускатися роверами, ввечері знайшли прокат повний нових Specialized, пів 10 ранку їх в прокаті вже як не було, довелося спускатися пішки.
Машину замовляли маленьку, Fiat Panda. Звісно ж дали ще меншу, Fiat 500. Скептично ставився спочатку до машинки але насправді залишилися приємні враження - як та на такого пупзделя доволі вмістимо в середині і навіть всі валізки помістилися.
Звичайно ж традиційно відмовилися від чудової пропозиції взяти КАСКО без франчизи за "смішні" 25 Євро на день. Ніби всі попередні рази вдавалося проїхати без пригод і тут теж нічого ніби не обіцяло проблем. Але сувора кризова ситуація в економіці змушує "сумлінних і працьовитих" прокатчиків шукати додаткові зарібки. По поверненню в Україну кантора "нічтоже сумняшися" зняла з картки ще трохи грошенят. Причиною послужило те що вони вважать що одні дверцята отримали нову царапину. Наразі ще пробую воювати але забирати гроші в шахраїв ніколи не було легкою спроваю і на жаль ше рідше це є успішною справою.
Телефонні розмови з агенцією виявили що всі адекватні люди машини в Італії фотографють зі всіх боків зразу після того як беруть і перед тим як віддають. Тому наша агенція такої рекомендації і не дає нікому, всім це само мобою зрозуміло, ви ж знаєте куди їдете. Ми не знали і тому я вам даю таку рекомендацію. Так виглядає що це чи не єдиний спосіб убезпечити себе від додаткових, потенційно немалих, витрат.

Приємна несподіванка і не одна

Наше суспільство мабуть таки міняється - за співвітчизників не було соромно, в обдертому аеропорту Берґамо люди самі просили пасажирів з дітьми проходити без черги.
Берґамо.
Саме Берґамо виявилося найбільшою несподіванкою - високі очікування були від Пізи чи там якогось Лаго Маджіоре а от від Берґамо нічого не чакали. А воно здивувало на всі 200% - гарні краєвиди, своєрідна архітектура, не так той багато туристів.

Озера в Італії залишили набагато більше візульних приємностей в пам’яті ані ж море. Lago Maggiore.

Статистика і різне

  • Квитки Wizzair - біля 1000 грн на людину; діти теж люди якщо хто не в курсі
  • Прокат машини - біля 300 Євро
  • Температурний максимум в полудень 27
  • Температура в ночі біля 19, по відчуттям - заледве 12
  • 54 фотографії заслужили бути "проявленими" з raw’ів
  • 7 видів Chianti продегустовано в Тоскані
Три капітани.

P.S.

Ця штука транслюється на fb але я там після відпустки буваю рідко, якось попустило. Тому якщо є що сказати то краще тут.

вівторок, 29 липня 2014 р.

Дунаєць

Нічого спільного з Дунаєм

Середина літа минула і це давить на мозок. В списку планів мало що викреслюється але все щось дописується. Слідкувати за новинами якось все важче, хочеться втекти хоч на пару днів туди де немає ніяких новин, фейсбуків і всього подібного. Також бажано що б не було асфальту, дітям треба вміти виживати в природі. :)

Після перегляду наших планів на мандри зрозуміли що нам нічого не підходить - всі ідеї якісь дуже монументальні і часоємні. Додали новий пункт, вже традиційно він пов’язаний з водою. Для вибору точки згодився чеський ресурс яким вже користувалися, www.raft.cz. Там є класифікація річок, інформація про актуальну ситуацію і купа допоміжної інформації як то кемпи, прокати і все таке. Список покритих країн правда не дуже великий, в основному центрально-східна Европа.

Не гребемо
Дуже навіть гребемо

Планування як такого не було - домовилися з друзями їхати і на місці дивитися по обставинах - прогнози погоди були трохи суперечливі і не дуже оптимістичні.

Поїхали на обрізані 3 дні і отримали повноводну ріку вражень і задоволення. Дунаєць в районі Червеного Кляштору має хоч якусь мінімальну категорію білої води (першу, найнижчу, ту яка не потребує жодних навичок насправді :) ) і після сонного Дністра то було файно. Рясні дощі напередодні додали потужності. Хоч це і найпростіша "біла вода" я бачив як людям вдавалося випасти з рафту там. В нас пройшло все без ексцесів якщо не рахувати легенького зіткнення з плотом-коритом яким досвідчені місцеві лемки сплавляють пенсіонерів, дітей і слимаків.

З цікавого ще один момент з дороги. В Словаччині досить багато ромів і на відміну від наших вони живуть також і в горах, збирають гриби і продають їх вздовж дороги. Деякі реально темненкі і то створює такий собі сюр - їдеш через село з милозвучною назвою Руська Вода, написаним до речі кирилицею - тут живуть етнічні українці, а вдовж дороги кучеряві африканчики продають білі гриби в кошиках.

Засвоєний досвід

Незаперечний плюс кемпінгу - дощ не завада прогулянці з дитиною
  • Якщо всі-всі прогнози обіцяють дощі а meteo.pl каже що дощу може і не буде - треба їхати.
  • Перехід в Грушеві все ще найшвидший - 20 хв і ми в Польщі. Але див. далі.
  • Перехід в Грушеві додає 40-60 до часу в дорозі через "петлю" третьорядними і не самими рівними дорогами.
  • Через Краковець пізно в неділю можна потрапити в Україну за 40 хв
  • Документи на велосипеди варто брати з собою. Проблем не було, звісно я зміг дати відповіді на всі запитання прискіпливого польського офіцера типу коли і де куплений, яка вартість, якого року це модель і все таке, але серійний номер рами він вивчав дуже натхненно, очевидно шукав чи не затертий він часом. Може то я просто попав на чувака в якого недавно поцупили ровера але документи на свої наступного разу візьму про всяк випадок.
  • Ліхтарики треба уважно пакувати і не забувати. Навіть в европейських кемпах бувають в нагоді.
  • Варто в решті-решт додати до спорядження GoLite парасольку і якісь модні і компактні столові прибори на всю сім’ю.
  • Деколи варто поґуґлати історію місцини більш уважно - вже після того повернулися натрапив на цікавий звіт з подорожі - Іван Нечуй-Левицький В Карпатах. З мандрівки в горах. Шкода що без фотографій.
  • Кемпи рулять, от це наразі найкращіший ресурс для пошуку по европах - www.eurocampings.co.uk. України наразі немає.
Як же без ковбасок

Занудні статистичні дані

  • 750 км автом, ~10 км човном, ~30 км ровером
  • 5-6 годин займає дорога в одну сторону не враховуючи кордону
  • Загальний бюджет ~130 Євро і 1 бак бензини
  • 12 Євро за одну ніч в кемпі на сім’ю з машиною і наметом
  • ~20 Євро середній рахунок в ресторації на сім’ю
  • 45 Євро прокат рафта на 6-8 людей; нас було 3 дорослих і 3 дітей; каноє на 2-3 людини буде 25 Євро; на більший маршрут прокат буде трохи дорощий - от тут є решта цін
  • Морозиво дорожче пива, 1.5-1.8 проти 1.5 Євро
  • Швидкість течії ~9 км/год
  • Strava трек сплаву
  • Рівень відпочинку виміряти не вдалося але ще тримає

Решта слайдів

Для щастя треба не багато, словаки теж знають що шини і майданчики пов’язані потаємним змістом
Нові окуляри, вони дожили до кінця сплаву і, здається, ще досі тримаються купи
Реклама пивної заправки на ріці, до речі знаки парковки теж є на ріці але шось не встиг сфотографувати
Вздовж Дунайця також можна покататися роверками, в принципі прокатчики рафтів рекомендують повертатися назад або автобусом або ровером; прірва від 2 до 10 метрів в купі зі скелею з другого боку додають адреналіну
Три Коруни (Trzy Korony), найвідоміша гора П’єнінського масиву

Всі фото в сімейному альбомі

P.S. Миру вам і цікавих подорожей.

четвер, 12 червня 2014 р.

Дністер розливний

Йохоу! Були-були-були на Дністрі. Всі три дні.

Літо почалося по справжньому і якось не хочеться змарнувати його в асфальтовій цивілізаційній пастці. А матрацні "сплави" то явно наш формат і на Трійцю зібралася сурйозна компанія - їдемо на Дністер. Чому такі "матраци" то є наше? - просто з дітваками, спорядження не треба тягнути на спині як от то в горах і в принципі навичок від дітей ніяких не треба, хіба вміти не знудитися за 4-6 годин в човні.
От ці шикарні окуляри втонуть через 22 години. Дівчинка не постраждала, тільки розстроїлась.

Класика сплаву - культова байдарка Таймєнь.

Водяні пістолі згодилися бо було тепліше ніж заповідали прогнози.

Наше каное, з товстого камненепробивного пластику, саме "то" для сімейного матрацу. Не перестаю дивуватися скільки всякого спорядження продукує маленька Чехія.

Ще минулого року запримітив ture.ua, організовують "дітей міста" до активнішого руху огортаючи цілковитою опікою а заодно дають в прокат водне спорядження більш самостійним. Організовувати нас не дуже треба було - ми відносно розуміли що нам потрібно і потребували лише човнів та трансферу від точки фінішу до автомобілів. Хлопці спрацювали гарно, все підготували як потрібно, проінструктували і відпустили на всю одну сторону вниз по течії. Одна з сімей була змушена зійти з маршруту після першого дня і хлопці самі запропонували повернути частину грошей в зв'язку з тим.
Перед сплавом трохи пошукав інтренетами що там з картами зараз робиться але знайшов власне вже після сплаву і то на якомусь лівуватому піратському сховищі. Карта цікава, заточена як раз на водний туризм але де купити оригінал так і не знайшов, навіть знаючи хто видрукував і хто замовляв карту. Взагалі ніяких офіційних згадок про це видання Ґуґль не знає. Тільки піратство врятує нас.
Білі Бізони
Хлопці з ture.ua будують кемпінг, Білий Бізон, на Дністрі, наразі ще не готовий але задумка гарна. Ми власне ночували одну ніч на його території, як буде вода буде круто.

Просто чапля

Циферки статистики

  • Дорога автомобілем біля 360 км сумарно в обидва боки
  • Маршрут Дністром за 3 неповні дні 74км (день 1, день 2 і день 3)
  • Максимальний денний перехід 38 км
  • Середня швидкість течії 4 км на годину, середня швидкість каное 9 км на годину
  • 5 укусів комарів за весь час на нас 4; як не дивно але комарів практично не було, таке враження що вони всі зараз у Львові
  • Бюджет: біля 1100 грн на нашу сім'ю плюс продукти плюс бензина
  • Побачили більше 50 білих лелек і сірих чапель, одного чорного лелеку, людей бачили суттєво менше, з плавзасобів всього 3 катамарани, два плоти і один дерев'яний човен


Занудні висновки

  • Дороги в Україні все менш схожі на дороги, перше ніж їхати в кінець географії треба подумати
  • Продуктів буває забагато. Особливо якщо кожен бере на себе і на всяк випадок
  • Запасний газовий балон варто мати особливо якщо готувати борщі
  • Від злагодженості роботи команди на човні залежть більше ніж від сили
  • Чистота Дністра викликає певні сумніви
  • Звичайно з мегадовгим сплавом від Галича до Хотина як то хотілося б наразі не склалося але все попереду

Додаткові матеріали для самостійного опрацювання


P.S. До кінця літа залишилося 80 днів, не сидіть вдома.

неділя, 18 травня 2014 р.

Нова вода

Повернулися ми от це з невеличного "туру" країнами Европейської Унії, давайте законсервуємо спогади. Власне ніякий то був не тур а поїздка до Відня. А так як до Відня трохи далеко то поїздка обросла різними додатковими пунктами.

Гребемо.
Було багато кілометрів, декілька міст і різні діяльності. Були в Відні і маленьких чеських містечках а також два рази пролетіли Польщу. Почнемо з середини бо то мабуть найбільш цікаве мені було. Діло відбувалося в Чехії. А про Відень напишу окремо. Колись.

Все ще гребемо.
Традиційно вже зкооперувалися з друзями - поціновувачами сплавів. Плавати Влтавою вже не цікаво бо не раз вже плавали там. Вселенський розум доволі легко показав нам альтернативи і цього разу ми запланували пройтися Диєю, відповідно позичали човни в іншої компанії, http://www.nafukovacicluny.cz. Сплави на Диє не є такі популярні як на Влтаві, в основному через те що стали доступними тільки після вступу Чехії до Шенгену - частково по Диє проходить кордон між Австрією і Чехію та Австрією і Словаччиною і плавати тут було заборонено, де-не-де досі є попереджувальні таблички. Як наслідок немає такої розвиненої інфраструктури, такої кількості кемпів, такої кількості людей і т.д.

Наше каное, гарна річ - відносно швидке і дуже стабільне.
Диє більш рівнинна ріка, не має особливо порогів, скатів і швидкої течії тому цього разу пливли не рафтом а каноє. Каноє однозначно є швидше і маневреніше. Тут є Strava track сплаву, був тільки один день - довелося вкоротити маршрут бо на другий день прогнози обіцяли +10 і сильний дощ.


Чехи є реально схиблені, в хорошому сенсі, на різних розвагах на природі, ровери-пиво-човни-кемпи, все змішалося, все бурлить і булькає...
Через урізання сплаву до одного дня на другий поїхали плавати підземною річкою - там хоч і холодно, +8 постійна температура повітря і 7 - води, але без дощу. Печерною річкою возять спеціально навчені боцмани в спеціальних човниках, глибина річечки буває до 40м а склепіння печери деколи так низько що потрібно пригинатися що б не набити ґулю.. :)

Десь тут починається "підземна" чи правильніше печерна ріка. Ущелина Мацоха.
Висновки:
  1. Неодмінно треба і по Дністру покататися влітку..
  2. Треба частіше їздити - втрачається кваліфікація - то на GPS занадто надієшся, то речей набереш яких зовсім не треба було.
  3. Грушів - самий швидкий перехід, 10 хв на кордон - це кльово. Польська прикордониця випитувалася звідки ми знаємо про цей перехід і чому то ми ним їдемо. Спати їй заважали чи що..




неділя, 27 квітня 2014 р.

Бельгійська ферма і сироварня біля Львова

Як людина що доста бувала в селі я досить скептично ставався до екскурсій на ферми якими розважаються час од часу заокеанські друзі. Сьогодні випала нагода подивитися що то таке є от то "Екскурсія на ферму". 
Ферма Fromages d'Elise створена бельгійцем і трохи відрізняється від картинки яку малює мій мозок при слові "ферма", чисто і охайно. Власник, Бернард, приємний дядечко, багато розповідає про ферму.
Деякі сири з сироварні вже були знайомі нам, ще більше незнайомих. Загалом сподобалося, цікаво і смачно, рекомендую.
Агрономи вивчають підопічних.
Молоко теж дегустуємо.
Хліб зі спельти. Смачнющий.
Екскурсанти.
Сири.
Дегустатори ознайомлюються з картою сирів.
Випас.
Такими краєвидами милуються кози під час трапези.

неділя, 6 квітня 2014 р.

Що робити коли на вулиці дощ

От таку мультяшку відзняв Данько согодні, з моєю технічною підтримкою звичайно. Найскладніше було з сюжетом і Даньковим натхенням через 15 хв після початку зйомок.


 От так виглядало.

P.S. От і дощ ніби закінчився.

пʼятниця, 28 березня 2014 р.

про Італію або продовжуємо наш keep calm and carry on


Поїздка в Італію виявилася мега простою в організації і реалізації. Друзі друзів вже це робили, нам залишалося змавпувати позитивний досвід і намагатися уникнути негативного. Якщо вдало підгадати з квитками і датами поїздки вийде досить бюджетно, якщо для лиж в принципі можна застосовувати слово "бюджетно". Варто мати на увазі що літачки до Італії доволі таки наповнені відповідно в маленьких аеропортах типу Берґамо легко можна простояти 30-60 хвилин в черзі на паспортний контроль. В нашому випадку це було важливо бо поселення в готель було можливе лише до 22:00. Багато готелів які довелося відкинути допускали поселення тільки до 19:00.

Ланцюгів прокатчики нам не дали, а універсал форд фокус трансформувався в фіат 500L. Але ланцюги ми і не просили бо прогноз обіцяв суху сонячну погоду з плюсовою температурою. Реально виявилося що їздити на лижний курорт на літній ґумі дуже навіть можливо, парковка нашого маленького приватного готельчику в маленькому селі була завжди суха і чиста, про дороги і мови немає. Це при тому що 4 дні тому тут випало 50 (п’ятдесят) см снігу.
При поверненні прокатна кантора вимагає повний бак пального, ми намагалися як могли але вони не дорахувалися 4 літрів дизеля і зняли за це додатково 35Є. Вперше стикнувся з такою скрупульозністю.

Традиційний італійський вид з вікна. Південний Тіроль звичайно трошки відносна така Італія але відділятися свого часу ніби передумали і мають радість зараз.. :)
З вибором готелю\курорту були певні проблеми - в Доломітах ду-у-у-у-уже багато курортів. Дуже багато. Деякі з них об'єднані в мега-резорти як от то Skirama чи Dolomiti Superski. Відповідно вибір дуже великий, а якщо розглядати не тільки Доломіти а і північно-західні італійські Альпи стає зовсім тяжко. Ми каталися на Marilleva.
До речі більшіть курортів мають Google Street View трас, можна побровзати траси, оцінити складніть. 21 століття все-таки.

Схили доглянуті, широкі і в основному малолюдні. Мабуть найкращі умови для навчання. Багато людей було тільки на одній трасі яка вела в початкову точку і то тільки ввечері коли всі поверталися зі схилів.
Дивувала і тішила кількість дідусів і бабусь на лижах, італійці на власному прикладі демонструють що пенсійний вік чи протез ноги то не є причина відмовлятися від улюбленої розваги.

Спочатку ми думали що будемо кататися по черзі а Кастуську можливо віддамо в школу. З школою не склалося - то ми припізнилися, то на вихідних її просто немає. В результаті вчили її самі як вміли. Виявилося що вміли - на другий день Катька з’їзджала простеньку 900 метрову синю трасу, тільки потребувала допомоги на одному стрімкому кавалку. На третій день 15 раз проїхала 1100 метрову і в деяких частинах доволі стрімку синю трасу. Зігнали з гори тільки тим що скоро останній ski bus. Так, по рекомендації власника готелю ми користувалися лижними автобусами - парковки біля вихідної точки мало і вона дорога, автобус безплатний і їздить доволі точно по графіку, один раз запізнився хвилин на 10.

Відповідно раз всі катаються не було потреби якось ділитися, гуляти знизу і т.д., брали квитки на цілий день і цілий день разом були на горі. Погода сприяла, тепло, сонячно і сухо. Сніг не танув, залишався сухим і легким, не зважаючи на плюсову температуру.
Діти до 8 років при умові що ви берете дорослий квиток на день отримують квиток безкоштовно. Завдяки такій політиці для нас катання виходило дешевше ніж в Словаччині чи тому ж Буковелі.

 
Один день мали перерву від лиж позаяк першого дня дорвалися як з голодного краю і м'язики дещо припухли від такої несподіванки.

Для прогулянок поруч виявився цікавий замок, Castello del Buonconsiglio. Діти сперечалися хто там живе, Принцеса чи Дракула. Думаю не треба пояснювати в кого яка версія була? :)


Насправді це було йменням єпископа, але діти не настільки добре володіють мовами та і не цікавило то їх насправді, шукали сліди принцес і дракул..

Після цілоденної прогулянки спалося дуже добре.

Резюмуючи, сподобалося-дуже-хочу-ще. Час від часу починаю подивлятися як там ціни на літачок формуються на наступний сезон. Часу на добирання йде менше ніж машиною до Словаччини а катання мабуть таки трохи краще.

Ну і ще раз фото героя поїздки. Вона змогла - зможете і ви.