Катрунька вкатується

Покаталися трохи в парку. Що показово фоти злив після того як змонтував відяшку.. Напевно тому що з фотами плюс-мінус все було очікувано і зрозуміло, а тут треба було трохи помізгувати ще.. Та і редактори додають інтриги, ніколи б не подумав що може бути настільки неінтуітивний інтерфейс.. :)

Краще дивитися прямо на vimeo в HD

Про мувіки

GoPro це вже майже обов'язковий атрибут для героїв активного відпочинку. Профіки витискають з тої манюсінької камери просто нереальні картинки, чайнички тішать нудними, одноманітними і довгими фільмиками. Першим бути не получається другим не хочеться, і що тут робити?
Я не розраховував шо буде легко, давно вже маю підозри що для хороших фільмів визначильним вактором не є камера. Але і не очікував що це буде на стільки важко... На стільки важко що аж пропадає запал і хочеться плюнути і сказати - "ні, я не знімаю бо катаюся в своє задоволення і все тут". Хоча і просто кататися в своє задоволення теж треба. :)
Але нарешті кавальчик натхнення повернувся, скількись там часу потрачено і музичка підходяща втрапила в вухо..


Так це знову про зиму, але про ту що вже закінчилася, ту що була зимою.. ;)

Діти-квіти або як пройшли вдалі вихідні

За для заохочення дещо активніших форм відпочинку серед моїх друзів а також малознайомих і зовсім не знайомих мені людей пропоную невелику підбірочку з нашого сімейного альбому. Ковзани і санки - не проста але цікава суміш, дякувати погода сприяла обидва дні і як результат в очах легко проглядається підвищений рівень ендорфінів а на щоках здоровий румянець. 

Не сидіть вдома. :)

Про Словаччину

Фотографій зі схилів практично немає, якось не вдається кататися і фотографувати. Треба мабуть спеціально поїхтати разок суто поклацати.. GoPro тут не дуже помічна наразі. 

От тут то що було до і після.. 

Накатаний хлопчик 

 Видок на Нову Лесну

 Інстаграмісти за справою

 Свіжий сніжок. Цього дня практично не вдалося кататися, але це не зіпсувало відпочинку.

 Вар'ятсво на глибокому снігу

Ну і як можна без сходозаходів

P.S. Про саму поїздку розказувати не дуже що є, все просто і банально, як завжди самі шукали готель і добиралися машиною. З готелем вгадали - суперове місце, рекомендую якшо б шо - Villa Krejza. Чи самі туди ще поїдемо - не знаю, ніби вже приїлося за два роки але не хочу зарікатися.

Кордон переїзжати на свята - чисте задоволення, швидко і оперативно.

Нові тенденції

Тенденція перша. Відео

Досить довго обмежуювався переглядами відяшок і врешті дійшов до того що пора спробувати самому. Звичайно ж це GoPro і діти в головних ролях. Сподобалось. Не те шо б мувік дуже сподобався, бачу багатенько речей в ньому які мені не подобаються і спробую виправити їх, але це візьме трохи часу - треба теоретичні пробіли в підготовці заліпити перед тим. Сподобалось робити шось нове і реакція малявок на кіно про себе.. :)

Тенденція друга. Повторення в подорожах

Вже друга сімейна поїздка підряд заводить нас в місця в яких вже бували і не один день і не так дуже давно.. Чи то світу мало чи то ліні забагато. Треба аналізувати. 

Але як би то не було - в неділю повернулися з Словаччини. Статистика:

• Машиною - 1255 км
• Лижами - 114 км, включно з підйомами
• Час на кордоні - десь біля 30 хв
• Час в дорозі в одну сторону - біля 8 годин

P.S. Словаки обіцять почати видавати туристичні багаторазові візи. Якщо так буде таки станеться - з радістю повторю таку поїздку.. :)

P.S.S. Пару слайдів будуть згодом.

Встигли

Встигли з'їздити в б'ютіфул перед-Карпати до того коли почалося болото найтемнішої пори року. Були в Рогрірче і околицях, колись вже був там але сім'я не була от і випрявляли цю прикрість. Село на диво акуратне і чистеньке не зважаючи на певне наватаження від туристів і грибників. Розраховував знайти дорогу\стежку до скель в Бубнищі, Юрій Сітницький згадує шо таке є, але місцеві не дуже в курсі і дорога якшо ще є явно не для ровера.

Розгірче зі скель монастиря.

Дослідники вивчають старожитності.

Монастир.

Вперше записувати сліди зірок з Даньком пробували рік тому в турецькому заповіднику, йому цікаво де які сузяр'я і все таке. Складність в тому шо то я штатив забуду, то штучного світла багато, то хмари на небі. Тут був той випадок коли забуваю штатив але шось таки зловили.

Шось не знаю шо тут дописати. Гріємся.

Катруня хвацько дерлася скелями і шукала гриби.

Трохи по парку погуляли

Все таки чудове місце от цей наш Стрийський парк.. В будь-яку пору року. 

Windsurfing spot у Львові

Не всіх зупиняє той прикрий факт шо ми живемо на головному європейському вододолі,  багато людей в нас хворіють водою і вітром. Хворіють важко, в нас не тільки великої води мало, в нас і з вітром дуже сутужно та і сезон короткуватий.. Але хто шукає той знайде - якшо б раптом то от тут є львівська "група однодумців з вітром в голові" а далі по тексту вчорашні слайди з Сірки.. 

Плітвіцкі озера

Точка рекомендована всіма відвідувачами яких я знаю, ЮНЕСКО каже шо то дуже унікальна штука і все таке. Минулого разу залишили без уваги майже спеціально, цього разу зупинка дуже пасувала в маршруті. Booking.com запропонував гарну хатку в Plitvice Selo, село за кілометер від другорядного входу до Парку, відповідно малолюдно і симпатично. 

Озера оточені пішохідними стежками і доріжками, на вскидку кілометрів 20-30 в сумі.

Часто з деревяними настилами.

Величезні водоспади.

Японські туристи - також прекрасна атракція, знають де найкращий ракурс. 

Ше трохи теплого моря

Без коментапів, якось не бачу шо тут можна ше сказати.. :)