неділя, 6 квітня 2014 р.

Що робити коли на вулиці дощ

От таку мультяшку відзняв Данько согодні, з моєю технічною підтримкою звичайно. Найскладніше було з сюжетом і Даньковим натхенням через 15 хв після початку зйомок.


 От так виглядало.

P.S. От і дощ ніби закінчився.

пʼятниця, 28 березня 2014 р.

про Італію або продовжуємо наш keep calm and carry on


Поїздка в Італію виявилася мега простою в організації і реалізації. Друзі друзів вже це робили, нам залишалося змавпувати позитивний досвід і намагатися уникнути негативного. Якщо вдало підгадати з квитками і датами поїздки вийде досить бюджетно, якщо для лиж в принципі можна застосовувати слово "бюджетно". Варто мати на увазі що літачки до Італії доволі таки наповнені відповідно в маленьких аеропортах типу Берґамо легко можна простояти 30-60 хвилин в черзі на паспортний контроль. В нашому випадку це було важливо бо поселення в готель було можливе лише до 22:00. Багато готелів які довелося відкинути допускали поселення тільки до 19:00.

Ланцюгів прокатчики нам не дали, а універсал форд фокус трансформувався в фіат 500L. Але ланцюги ми і не просили бо прогноз обіцяв суху сонячну погоду з плюсовою температурою. Реально виявилося що їздити на лижний курорт на літній ґумі дуже навіть можливо, парковка нашого маленького приватного готельчику в маленькому селі була завжди суха і чиста, про дороги і мови немає. Це при тому що 4 дні тому тут випало 50 (п’ятдесят) см снігу.
При поверненні прокатна кантора вимагає повний бак пального, ми намагалися як могли але вони не дорахувалися 4 літрів дизеля і зняли за це додатково 35Є. Вперше стикнувся з такою скрупульозністю.

Традиційний італійський вид з вікна. Південний Тіроль звичайно трошки відносна така Італія але відділятися свого часу ніби передумали і мають радість зараз.. :)
З вибором готелю\курорту були певні проблеми - в Доломітах ду-у-у-у-уже багато курортів. Дуже багато. Деякі з них об'єднані в мега-резорти як от то Skirama чи Dolomiti Superski. Відповідно вибір дуже великий, а якщо розглядати не тільки Доломіти а і північно-західні італійські Альпи стає зовсім тяжко. Ми каталися на Marilleva.
До речі більшіть курортів мають Google Street View трас, можна побровзати траси, оцінити складніть. 21 століття все-таки.

Схили доглянуті, широкі і в основному малолюдні. Мабуть найкращі умови для навчання. Багато людей було тільки на одній трасі яка вела в початкову точку і то тільки ввечері коли всі поверталися зі схилів.
Дивувала і тішила кількість дідусів і бабусь на лижах, італійці на власному прикладі демонструють що пенсійний вік чи протез ноги то не є причина відмовлятися від улюбленої розваги.

Спочатку ми думали що будемо кататися по черзі а Кастуську можливо віддамо в школу. З школою не склалося - то ми припізнилися, то на вихідних її просто немає. В результаті вчили її самі як вміли. Виявилося що вміли - на другий день Катька з’їзджала простеньку 900 метрову синю трасу, тільки потребувала допомоги на одному стрімкому кавалку. На третій день 15 раз проїхала 1100 метрову і в деяких частинах доволі стрімку синю трасу. Зігнали з гори тільки тим що скоро останній ski bus. Так, по рекомендації власника готелю ми користувалися лижними автобусами - парковки біля вихідної точки мало і вона дорога, автобус безплатний і їздить доволі точно по графіку, один раз запізнився хвилин на 10.

Відповідно раз всі катаються не було потреби якось ділитися, гуляти знизу і т.д., брали квитки на цілий день і цілий день разом були на горі. Погода сприяла, тепло, сонячно і сухо. Сніг не танув, залишався сухим і легким, не зважаючи на плюсову температуру.
Діти до 8 років при умові що ви берете дорослий квиток на день отримують квиток безкоштовно. Завдяки такій політиці для нас катання виходило дешевше ніж в Словаччині чи тому ж Буковелі.

 
Один день мали перерву від лиж позаяк першого дня дорвалися як з голодного краю і м'язики дещо припухли від такої несподіванки.

Для прогулянок поруч виявився цікавий замок, Castello del Buonconsiglio. Діти сперечалися хто там живе, Принцеса чи Дракула. Думаю не треба пояснювати в кого яка версія була? :)


Насправді це було йменням єпископа, але діти не настільки добре володіють мовами та і не цікавило то їх насправді, шукали сліди принцес і дракул..

Після цілоденної прогулянки спалося дуже добре.

Резюмуючи, сподобалося-дуже-хочу-ще. Час від часу починаю подивлятися як там ціни на літачок формуються на наступний сезон. Часу на добирання йде менше ніж машиною до Словаччини а катання мабуть таки трохи краще.

Ну і ще раз фото героя поїздки. Вона змогла - зможете і ви.


пʼятниця, 21 березня 2014 р.

"Як перестати хвилюватися і таки почати працювати"

Події останніх місяців некисло розхитали і так не надто стабільну психіку. Довелося задуматися як би то перемкнутися на якийсь інший канал. Взагалі кльово тим хто думає мало.. :)
Зими в нас практично не було, а як і була то не до неї було, але душа час від часу просила трошки білого безумства. В момент коли виглядало що все вже повертає до кращого купили квиточки на літак із рожевим крилом в країну зими і снігу. Несподівано нею стала Італія.
За три дні Кастуська почала кататися. Зима вдалася, хоч і навесні та все ж.


Wonderful Dolomities with 4 years old skier from Volodymyr Sadovyy on Vimeo.
P.S. Про деталі поїздки мабуть напишу згодом, може навіть знимки якісь проявлю.. В загальному - рекомендую, повернувся новою людиною.

пʼятниця, 1 листопада 2013 р.

субота, 28 вересня 2013 р.

Міжсезоння з ҐоПро або Чим заняти дітей

Угу, GoPro то не лише висококалорійне дієтичне відійо але ще і трохи фото. Не знаю чи вже десь є записаний термін ґопрографії, з іншого боку то можна віднести і до звичайної ломографії, але такі картинки трохи своєрідні і легко впізнаються. Тішуся далі.








вівторок, 10 вересня 2013 р.

Про іспансько-нордичні канікули

Писати насправді не дуже є про що, звична поїздка до теплого моря. В Іспанію. Ловкастами з Польщі. Через Данію і Норвегію. Бо так виходило суттєво дешевше, квиток коштував біля 140Є на людину без великих валіз. В Данії - Леґоленд, Норвегія це просто Норвегія. Поїздка як поїздка.

Отже, 
Слайди з коментарями.

Завдяки абсолютній непередбачуваності черг на кордоні простояли 5 годин і в Краків припленталися вже як вечоріло. За то побачили такі от міські панорамки.

На другий день зраненька Ryanair докотив нас до Білунда, манюсінького містечка посеред датського хто-його-знає-де. В містечка є дві основні будівлі - аеропорт та Леґоленд і в нас було 8 годин між літаками і відповідно не було що робити в аеропорту. 

Особливих надій на Леґоленд не було - по перше обіцяли дощ на весь день, по друге всі хто бували в Леґоленді пророкували кілометрові черги на атракціони. Атракціони до речі мають обмеження по зросту а не по віку.

Датський дощ цілий день - це виявилося 5 хвилин вранці, 5 в обід і 5 ввечері, решту часу вітряно, сонячно і малолюдно. Ех.. не знаєте ви що таке дощ цілий день.. :)
Багато атракціонів виглядають млявими дитячими гойдалками але виявляються несподівано динамічними.

Будувати Леґоленд - от це мабуть була робота для спокійних і врівноважених людей з довгими зимовими вечорами. Для цих містечок використовувалися сотні тисяч елементів. І воно все там рухається, їздить, плаває, літає, ходить...

Коротше гарно потусили і полетіли до моря.

Що чекали від Іспанії? Ще одна середземноморська країна з кризою і емігрантами. А, ні, ще вони колись відкрили Америку і володіли поливиною світу. Але монголи теж володіли половиною світу, правда іншою, і Европу відкрили для себе свого часу, так що це не показник..

Мабуть тому що не чекали багато Іспанія вразила. Навіть не так, приємно здивувала і сильно вразила. Чи навіть так - докорінно змінила нашу стереотипну думку про себе, приємно здивувала і надзвичайно сильно вразила своєї особливістю і оригінальністю. Можливо це стосується лише Андалусії, ми з цієї провінції не виїзжали, але тим не менше було файно. Що ж нас вразило?


Доглянуті вільнодоступні пляжі, з човниками що прибирають водорослі і піну після шторму і попільничками для курців, якими мабуть ніхто не користується - пляжі бачили і чистіші. До речі завдяки компанії і дошці для бодісерфінгу Данько навчився плавати.

Приємні гостинні місцеві жителі, як правило нібельмеса в англійській але посміхаються і шось собі там бурмотять. Тим що їх не розуміють не переймаються і по складах і голосніше не починають повторювати. Десь ось так виглядють.

Їздили дивитися китів. В, мабуть, найпівденнішу точку Іспанії, Таріфа, містечко на самій Гібралтарській протоці, знане через вінсерфінг, китів і переправу в Марокко. Нашарування культур, мавританське змішане з іспанським і приправлене британським, подекуди з німецьким акцентом. Черги на переправу як в нас в Краковці, не менші. Дельфінів бачили, з китами не повезло.
На човні хитало як має бути, під кінець поїздки мало хто дивився за китами, більше за пакетиками для блювотиння. Діти, на щастя, поснули від такого колисання і пакетики не знадобилися. Я зрозумів що плавати на таких може можу але сім'ю мордувати немає сенсу, доше як півтора години в хвилях не протягнуть.



От там на горизонті - Африка. Шось ніколи не задумався що в в Гібральтарській протоці видно протележні береги і то так добре видно.


Іспанська кухня - це окрема пісня. Я знав що вона мала б бути цікава, але що б настільки.. Не пригадую як називалися всякі мушлі що подавалися але Bear Grylls в Ultimate Survival певно зацінив би. Андалузці реально багато поїдають всякої морської гидоти смакоти - мушлі, кальмари, восьминоги, краби ну і всякі риби..


Крім того всякі незвичні поєднання типу дині з хамоном. З виноробством теж все добре.. От тут готування найсмачнішої паелії на 1,5 метровій пательнії. Якщо не наївся можна прийти за ще одною тарілкою, 1,5 метри вистачить всім.


Архітектурно теж цікава країна, звичайно Андалусія не може похвалитися всякими гаудями, в основному все дуже класично-традиційне але теж досить так нічогенько.


Панорама Ґранади, мабуть найцікавіша точка в історичному плані з того де бували за цю поїздку. Але переписувати вікіпедію тут не буду. Подивитися однозначно варто.


Консервативна Римокатолицька церква в Іспанії подекуди вже відмовляється від паління свічок, офірки зроблені діодами - кинув монетку і "свічечка" запалилася. Звичайно контраверсійна штука але на роздуми наштовхує.


Якщо коротко ніби от так.. Ще ніби багато всякого цікавого було але шось нема слайдів відповідних.. :)

По дорозі назад зупинилися в Норвегії. Були тільки в маленькому містечку на побережжі - вирішили що декілька годин для Осло малувато а так щоб суто зачекінитися то не цікаво їхати. За неповний день чітко зрозуміли що Норвегія знаходиться на іншій планеті і потребує бути побаченою.
Фота для тих хто каже що в нас "клімат не підходить" для роверів. Очевидно в Норвегії з кліматом все ок.

Інше транспортне спостереження в Норвегії - електромобілі. Так. В північній країні великими покладами нафти люди купують елетромобілі. З баченого мною - Nissan Leaf, Citroen C1 ev' ie i Tesla Roadster. Звернув увагу на них бо один зараджався на парковці біля офісу, на другому поїхала пані з туристичної інформації а на Теслу просто не можливо не звернути увагу. Що їздить по дорозі не дуже придивлявся тому не можу сказати щось про відсотки, можливі їх тільки три і є в тому містечку. Як би там не було це, нагадаю, містечко з населенням біля 30К і де один з кращих ресторанів виглядає десь ось так.

P.S. Ну і пара корисних, я надіюся, нотаток.

Літак
Не розумію як заробляє skypicker.com але сайтик в них мегазручний, на порядок кращий ніж рідні сайти ловкастерів. 
В нашому випадку було біля 8-10 годин між літаками і то було так зумисне що б гарно потусити в точці пересадки. Єдине що варто враховувати що далеко не у всіх аеропортах є камери зберігання багажу. Точніше як правило такого немає. Тому літати треба через скандинавські країни - люди там помічні і придумають якісь способи залишити десь вашу валізу на день. Принаймі в нас було так.

Оренда машини і дороги
Про рент машини - не думав що 8 днів в курортному місті, Малаґа до речі, може коштувати всього 138Є. А от Economy Car Rentals так подумали і домовилися з Avis що таки може. Нам дісталася практично нова Corsa від Opel'я. Не розумію чого з тих опелів приколюються, машина як машина.. :)
Дороги дуже хороші, з 800 км проїханих в Іспанії бачив 2 світлофори і жодного перехрестя без кільця. Їздять спокійно і акуратно. Здивувала тільки кількість машин з відкритими капотами і ввімкненими аварійками на перевалі, так і не зрозумів чи то вони перегрілися чи то перехвилювалися..
Деякі дороги платні і не так що б дешеві, 200км вийде легенько так в 15Є. Бензин - акуратно 1.5Є за літру.

Житло
Влітку треба шукати зазделегідь. Якщо занятися пошуками за 2-3 тижні як ми то буде дуже багато часу потрачено на вже заброньовані пропозиції. Більшіть приватного житла що здається в оренду належить британцям - наслідки докризового буму нерухомості.

Ціни
Звісно ж продукти в супермаркеті дешевші ніж в Україні. Ціни в ресторанах порівнювані - на сім'ю з 2 дорослих і 2 дітей залежно від апетиту і класу ресторану буде десь від 25-50Є за повноцінний обід чи вечерю.

Резюме - мільони лемінгів не помиляються і Іспанія дуже і дуже.

четвер, 29 серпня 2013 р.

Покаталися і повернулися



Львів- Краків - Білунд - Нерха - Таріфа - Гранада - Мосс - Краків - Львів. В сумі 1500 км машинами і десь 7000 км літаками. Дякуємо skypicker.com за чудовий пошук лоукастами і economycarrentals.com за пошук по прокатах машин.

Слайди згодом. Мабуть.

P.S. 10 днів практично без Інтернету, не рахуючи 10-15 хв в аеропортах для перевірки пошти і погоди. Почитав сьогодні новини і ейфорія від подорожі пройшла повністю. Це маніакально-депресивний психоз чи то так і має бути?

середа, 14 серпня 2013 р.

Про Дністер матрацний

Після сплаву Влтавою шило-яке-не-дає-сидіти-перед-телевізором залишилося сильно подразненим і просило нових пригод. Українські альтернативи нажаль відрізняються досить високими цінами і певними нюансами з логістикою. Ні, ну то не так що б українські ціни непідйомні але платити за людину стільки ж скільки було потрачено на сім'ю з 4-ох якось дивно. Пиляти десь далеко теж щось не хотілося. Та і з компанією не складалося..


Відповідно коли кум, за що йому окреме "дякую", запропонував потестувати плоскодонну яхту на Дністрі погодилися зразу. Кораблик на моторному ходу і задуманий як туристична розвага, з каютами, гальюном, камбузом і капітаном.


Трафік туристів-водників на Дністрі за грубою оцінкою десь в сто-тисяч-раз менший ніж на Влтаві і за останні 7-8 років суттево не зріс. - Колись, коли світ був великий, ми плавали Дністром катамаранами. - Суботнього дня я нарахував 8 катамаранів і декілька байдарок. Рибалок на моторизованих човнах не рахував абе їх було менше.
Цікаво чому в нас плавають на катамаранах а не на рафтах?


Загалом було цікаво, недостачу активності капітан компенсовував байками і бувальщинами з свого немалого досвіду. Поплавати далеко не дуже виходило бо Дністер зараз дуже обмілів і проступили пороги які як правило приховані.


Катрунька посиділа на капітанському містку і покаталася в гамаку, хлопці мірялися спортивними досягненнями в залізанні до верхньої палуби по трубі і засіли за планшети, коротше кажучи спокійний магаматрац на вихідні.


А я в список ідей які варто здійснити додав спуск байдарками від Галича до Кам'янця. Тільки коли ті ідеї втілювати не знаю.. :)

неділя, 11 серпня 2013 р.

Другий раз на ту саму ріку

Або Четверо дітей в човнах не рахуючи дорослих ІІ

Для того що б в вересні могти написати гарний твір на тему "як-я-провів-літо" влітку треба таки трохи рухатися. А коли прогноз обіцяє +36 С рухатися хочеться в основному біля води. Хо-хо, а для того є вже відпрацьований план. Цього року домовилися пропливти ту частину Влтави до якої не догребли минулого. Все плюс-мінус організовувалося так само, той самий Ingetour для прокату човнів, те саме пиво,ті самі діти тільки на рік старші, та сама річка тільки на 10 градусів тепліша... Не бачу сенсу описувати це знову але по відмінностях пройтися хочеться.

Цього разу було набагато тепліше і як наслідок набагато більше люду як на річці так і в кемпінгах, на стільки більше що було вже не комфортно - намети ставили на відстані 50 см, на "скатах", таких собі гірках в обхід загати, черги, на дорогохах біля Крумлова - корки.

Звичайно це також позначилося на якості сну - чехи добряче хляють пивце, відповідно до світанку тиняються кемпінгом в пошуках своїх речей, друзів і пива. Дітям це не заважало.
Запорукою хорошого сну в дітей були були помірні фізичні навантаження на свіжому повітрі. 
В перервах між веслуванням можна милуватися чеськими пейзажами і час від часу охолоджуватися у Влтаві.
Ті хто не хотіли охолоджуватися в річці мали справу з суворочолими річковими піхотинцями.
Пощади не було нікому. Втім ніхто і не просив тої пощади, +36 С все таки.. Пізніше якісь британці просили на річці що б їх полили з тих пушок. Тішилися обидві сторони.
Краєвиди були не тільки урбаністичні а і досить навіть дикоприродні.
Коротше кажучи досить гарна розвага на цілий день, і то навіть не один.
Ще трохи стосовно кемпів, закон великих чисел проявився і кемперське життя вже не було таким ідилічним як минулого року - траплялися не в міру піддаті мандрівники які вже були не в стані дотримуватися чистоти і тишини.. :)
Суттева відмінність від кемпів з окола Балатону - немає персональних кавалків землі, став намет там де більше подобається і є місце. В загальному кемпи дешевші, біля 10Є за сім'ю але за воду в душі тре платити окремо, приблизно 1Є за 4 хв. Також не було газових плит для готування їжі, балон з газом дуже згодився - через ту навалу відвідувачів в ресторацію постійно були довжелезні черги. Хоча в кінці кінців по пиво таки довелося йти до ресторації.. :)

Підсумки

  • За два дні пройшли біля 40 км, трек за перший день ось тут http://www.strava.com/activities/72582659, далі телефон розрядився а розетку в кемпі не знайшов. Мабуть погано шукав.
  • В трете на Влтаву їхати буде не цікаво. Які альтернативи такому матрацу?
  • Вартість такої розваги - 2,5 баки бензини, 60Є за прокат рафтів і кемпінги, їдло на два дні.
  • Гідромішок - дуже корисна річ, варто мати в господарці. Також прекрасно вкладається в велопричепку.
  • Модель черг на кордоні ускладнюється і на далі, в четвер ввечері простояли 5,5 години, по дорозі назад черги не було. За тиждень раніше в п'ятницю, черги не було. Взагалі тепер не розумію від чого то залежить.
  • Наступний раз де б він не був хотілося б піти на байдарці, рафт все таки дуже повільна штука.
  • В Україні якось наразі не вдалося наразі знайти альтернитиви, є Манівці і тернопільський турклуб, але там так виглядає або зовсім матрац або екстім куда з дітьми вже не попхаєшся. Купувати човника наразі бажання немає бо ровер ще не зносив а просто прокату немає..
  • Люди які рекомендують вкладати гроші в враження знають що говорять, дослухайтесь до них.